|
Ім'я Бейден-Пауела відоме й шановане в усьому світі як ім'я людини, що встигла за свої 83 роки прожити два прекрасні життя: життя солдата, що боровся за свою Батьківщину, і життя борця за мир, що започаткував братерство Скаутського Руху.
Роберт Стефенсон Сміт Бейден-Пауел народився 22 лютого 1857 року у Лондоні на вулиці Станхоуі, нині Станхоу Терас, Паддінґтон. Його батько, священик Георг Джордж Бейден-Пауел був професором теології і геометрії у Оксфордському університеті. Мати була донькою британського адмірала В.Т.Сміта. Дід Роберта, Джозеф Брюер Сміт, колись поїхав до Америки як колоніст, але повернувся до Англії і дорогою додому пережив корабельну катастрофу. До того ж, ім'я Роберт Стефенсон – це ім'я його хресного батька, який був сином відомого винахідника залізниці Джорджа Стефенсона. Отож, жилами Бейден-Пауела водночас текла кров священика і нащадка колоніста – відважного шукача пригод.
Батько помер, коли Роберту виповнилося тільки три роки, після чого родина змушена була жити скромно. Початкову освіту він отримав від матері, згодом відвідував школу Роузхілл у Танбрідж Уелс, пізніше навчався у школі Чартерхауз у Лондоні.
У школі він вирізнявся знанням природничих дисциплін та спортивними досягненнями. Роберт завжди був у самому центрі тоді, коли починався якийсь рух на шкільному подвір'ї і швидко став відомий як першокласний воротар у місцевій футбольній команді. Саме тоді друзі вперше починають називати його Бі.Пі. (скорочено від Бейден-Пауел). В той час він мав широку гаму захоплень: грав на піаніно, скрипці, мав гарні акторські здібності, часто організовував експедиції у навколишні ліси. Талант художника дозволив йому пізніше гарно ілюструвати власні твори. Під час навчання в Чартерхаузі у нього виник інтерес до різноманітних занять на природі, полюбляв він створювати вироби з дерева. Інколи, у лісових заростях навколо школи, він ховався від учителів. Тут ловив диких кроликів і смажив їх на багатті, усіляко приховуючи дим, що міг його виказати.
Він не гаяв часу марно і влітку, завжди шукаючи пригод разом зі своїми братами. Одного разу під час канікул вони здійснили похід на човнах уздовж південного узбережжя Англії, а іншим разом пройшли по Темзі до її верхів'я на каное. Подібні подорожі були незвичайними для юнаків у ті часи. Навички, які він здобув у підлітковому віці, виявилися досить корисними для його майбутнього життя.
Проте Бі.Пі. не був відмінником у школі, про що свідчать й табелі про закінчення навчального року. Наприклад, в одному з табелів записано: "Математика – майже нічого не робив під час занять", в іншому: "Французька – міг би мати кращі успіхи, але лінувався й часто спав на уроках".
Однак він успішно склав вступні іспити у військове училище й став другим за результатами серед декількох сотень учнів. Після закінчення навчального курсу юнак отримав призначення для проходження служби у 13-й Гусарський полк, де згодом здобув звання почесного полковника.
У 1876 році Бі.Пі. був направлений в Індію як молодий офіцер-фахівець з військової розвідки, картографії й маскування. Тут він досяг значних успіхів й незабаром почав вести польові заняття для молодого поповнення.
Методи Бі.Пі. виявилися нетрадиційними для того часу: за його особистої участі створювалися невеликі групи (патрулі), що діяли під керівництвом одного лідера. У цих патрулях діяла спеціальна система заохочень тих, хто добре виконував свої завдання. Для більшої ефективності Бі.Пі. нагороджував своїх учнів нашивками з малюнком стрілок компаса. Сучасна емблема Всесвітнього Скаутського Руху – лілія – дуже схожа на цей знак.
Пізніше він проходив службу на Балканах, у Південній Африці, на Мальті, після чого знову повернувся в Африку, щоб допомогти в обороні Мейфкінґа під час його 217-денної облоги на початку англо-бурської війни. Сміливість і заповзятливість, яку продемонстрували молоді військовослужбовці у ході військових дій, зробили на нього незабутнє враження. У свою чергу, завдяки своїй активній діяльності під час війни, сам Бі.Пі. здобув славу національного героя.
Повернувшись на Батьківщину, він відкрив для себе, що маленький підручник, написаний ним для солдатів ("Допомога в розвідці"), став досить популярним, широко використовувався молодіжними лідерами і вчителями по всій країні у викладанні навичок спостережливості. Бі.Пі. часто запрошували для виступів на мітингах і зборах. Одного разу на одному із заходів "бригади хлопчиків" до нього звернувся засновник цього руху сер Уільям Сміт із проханням розробити кращу, ніж існуючі на той час, програму виховання хлопчиків як гідних громадян своєї країни.
| 
