|
Скаутинґ у всьому світі має визначення добровільного, неполітичного, виховного руху для дітей та молоді, який відкритий для усіх без обмеження за походженням, віросповіданням або расовою приналежністю і який діє відповідно до мети, принципів й методу, що були розроблені засновником руху Робертом Бейден-Пауелом.
Саме слово "рух" означає безперервну серію організованих заходів, що здійснюються відповідно до поставленої мети, а також певний тип організації діяльності, через яку досягається мета.
Добровільність – це необхідна умова, що свідчить про те, що усі члени скаутського руху приєднуються до нього з власної волі, підтверджуючи цим визнання принципів скаутинґу. Це однаково стосується і дітей, і молоді, і дорослих.
Скаутинґ – це виховний рух, спрямований на всебічний розвиток і виховання особистості. "Виховання" у цьому сенсі – це розвиток здібностей ("учитися пізнавати") і розвиток позиції ("учитися бути").
У скаутській підготовці "виховувати" – це не "вчити", а "залучати" дитину до того, щоб вона училася сама для самої себе і за власним бажанням тому, що формує її характер. У скаутинґу поняття "виховання" не асоціюється з поняттям "школа".
Скаутське виховання – це неформальне виховання, організована виховна діяльність поза формальною виховною системою. Скаутинґ є організованим інститутом, що має визначену мету, і співвідноситься з певними соціальними групами.
Насамперед, скаутинґ звертається до дітей та юнацтва, оскільки за своєю суттю – це дитячий і молодіжний рух, де роль дорослих полягає в тому, щоб допомогти молодим у досягненні мети скаутинґу.
До скаутського руху може приєднатись будь-яка дитина, юнак або дівчина, незалежно від походження, раси, національності, класової приналежності або віросповідання. Скаутинґ не визнає будь-яку дискримінацію, а принцип рівності – одна з головних його вимог.
МЕТА СКАУТСЬКОГО РУХУ
Мета скаутинґу, що визначає зміст його діяльності, полягає в тому, щоб через участь скаутів у місцевих, національних і міжнародних організаціях виховувати відповідальних і гідних громадян своєї країни, сприяти розвитку молодих людей для розкриття їх найбільш повного фізичного, інтелектуального, суспільного й духовного потенціалу.
Таке визначення відбиває головний принцип виховання – усі складові особистості, а саме, фізичні, психічні, інтелектуальні, суспільні й духовні якості завжди розвиваються у взаємодії. Скаутинґ включає безліч факторів, що сприяють найбільш повному становленню індивіда, але це не означає, що він є заміною сім'ї, школи, релігії та інших соціальних інститутів виховання, він лише доповнює їх виховну суть.
Скаутинґ має особливе значення у формуванні концепції обов'язків громадянина. Ця мета є фундаментальною і її потрібно розуміти у широкому змісті: кожна особистість повинна бути прогресивною та індивідуальною. У той же час, кожна молода людина є невід'ємною частиною суспільства, його політичної структури тощо.
ПРИНЦИПИ СКАУТСЬКОГО РУХУ
Будучи переконанням кожного і законом для усіх скаутів, принципи скаутинґу повинні неухильно дотримуватися під час досягнення мети, будучи певним Кодексом поведінки, що характеризує будь-якого члена скаутського руху. Ці три фундаментальні принципи є трьома фундаментальними законами, що є основою для скаутинґу.
Принципи Скаутського Руху
- Обов'язок перед Богом
- Обов'язок перед іншими
- Обов'язок перед собою
Обов'язок перед Богом
Цей принцип вказує на духовний зміст життя особистості і визначається у скаутському русі як прихильність до духовних цінностей, вірність релігії, прийняття обов'язків, що з цим пов'язані. Цей принцип відноситься до будь-якої віри і не має на меті нав'язування релігії.
Обов'язок перед іншими
У цьому принципі сконцентровані основні позиції скаутинґу, і, насамперед, мова йде про відповідальність особистості перед суспільством, службу на благо іншим.
"Обов'язок перед іншими" – це вірність своїй країні, участь у житті суспільства, повага гідності співвітчизників, взаєморозуміння і співпраця на місцевому, національному й міжнародному рівнях, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей, що в остаточному підсумку гарантує збереження цілісності усього світу, розвиток громадянського суспільства. З моменту свого зародження скаутинґ надає особливого значення розвитку почуття братерства і взаєморозуміння серед молоді усіх націй.
Цей принцип також включає концепцію цілісності природного світу відбиває ідею збереження природи, що була завжди важливою для скаутів. Це означає, що досягаючи будь-яку мету, людина має використовувати природні ресурси таким чином, щоб не порушити стабільності й гармонії природного світу. Адже розвиток суспільства не може відбуватися за всяку ціну, він повинен ґрунтуватися на цілісності людини і природи.
Скаутські Закони
Честі Скаута слід довіряти.
Скаут вірний.
Обов'язок Скаута – бути
корисним і допомагати іншим.
Скаут – друг для усіх
і брат кожному скауту.
Скаут увічливий.
Скаут – друг тварин.
Скаут завжди дослухається
настанов своїх батьків, а також
кориться наказам керівника
Патруля, Скаут-майстра.
Скаут не сумує й посміхається
за будь-яких труднощів.
Скаут ощадливий.
Скаут чистий думкою,
словом і справою.
Скаутська Обіцянка
"Клянуся своєю честю, що я зроблю
все, від мене залежне, щоб виконати
свій обов'язок перед Богом і
Батьківщиною та допомагати
іншим у будь-який час, виконувати
Скаутський Закон"
Обов'язок перед собою
Обов'язок перед собою – це відповідальність за власний розвиток. Цей принцип – твердження про те, що молодь відповідальна за розвиток та вдосконалення своїх власних здібностей. Скаутський рух як виховний процес зорієнтований на надання допомоги молодій людині у розкритті свого потенціалу та самовдосконаленню.
З моменту зародження скаутинґу всі основні й найбільш важливі принципи руху сформували Обіцянку й Закони, які мають усі скаутські організації та асоціації. Кожна така організація або асоціація піклується про те, щоб Закони й Обіцянка були сформульовані сучасною мовою, були адекватними культурним традиціям і суспільному розвитку певної країни, при цьому обов'язково зберегли повну відповідність фундаментальним принципам скаутського руху.
Скаутські лідери, як і кожен скаут, повинні беззаперечно приймати Закони та Обіцянку й керуватися ними у своєму особистому житті і роботі зі скаутами.
Також слід пам'ятати, що лідер скаутської групи або організації обов'язково виступає у ролі педагога, тому йому необхідно застосовувати педагогічний метод скаутинґу, який є невід'ємною частиною скаутського виховання. Він є системою засобів, що використовуються для досягнення мети скаутського руху й засновані на принципах цього руху.
СКАУТСЬКИЙ МЕТОД
– це прогресивне виховання через:
- Обіцянку і Закони;
- навчання через справу;
- членство у малих групах, де відбувається становлення характеру, розвиток упевненості у собі та здатності до співпраці, набуваються нові знання та покращуються лідерські якості;
- прогресивні та стимулюючі програми (заходи), що засновані на інтересах та потребах учасників і розвивають корисні навички служіння суспільству й здійснюються переважно на природі.
| 
