|
Дорогі скаути!
Якщо ви коли-небудь бачили виставу "Пітер Пен", то ви певно пригадуєте собі, як цей провідник піратів завжди готував свою передсмертну промову, бо боявся, що він, може, не матиме часу виголосити її, коли йому доведеться вмирати. Цілком подібне теж зі мною; і хоч я ще не вмираю в цій хвилині, то все ж чекає це мене котрогось з цих днів, і я хочу послати вам на відході слово на прощання.
Пам'ятайте, що це останнє слово, яке ви коли-небудь почуєте від мене, тому добре його передумайте!
Я був надзвичайно щасливий у житті і бажаю вам, щоб кожний з вас мав також таке щасливе життя.
Я вірю, що Бог послав нас на цей радісний світ на те, щоб ми були щасливими і втішались життям. Але щастя не приходить з багатством, ані з успіхом у кар'єрі, ані через задоволення наших забаганок. Один з кроків до щастя - це стати здоровим і сильним ще поки ти хлопець, щоб ти міг, коли станеш мужем, бути корисним і так втішатися життям.
Пізнавання природи покаже вам, яким повним краси і чудес зробив Бог світ для ваших радощів. Будьте задоволені з того, що одержали, і використовуйте це якнайкраще. Дивіться на світлу сторону речей, а не на темну.
Дійсний спосіб, однак, як досягти щастя - це роздавати щастя іншим. Намагайтеся залишити цей світ трохи кращим, ніж ви застали, а коли прийде і на вас черга вмирати, ви можете вмирати щасливі в почутті, що ви на кожний випадок не змарнували свого часу, але зробили все, що було в ваших силах. Ось цим способом "будьте готові" жити щасливо і щасливо вмирати, завжди дотримуватись своєї Скаутської Обіцянки - навіть і тоді, коли перестанете вже бути хлопцями - нехай вам Бог допоможе в тому.
Ваш приятель
Бейден-Пауел оф Гілвел
(Знайдено між паперами Бейден-Пауела по його смерті 8 січня 1941 року)
| 
